мистецькі вечорниці

 

На тривожних дорогах




Бойовим побратимам із колишньої 237-ї стрілецької дивізії імені Богдана Хмельницького присвячується.

 

Аж вирував і пінивсь Одер,

Ревів з гарматним гулом в тон,

Як через нього перебродив

Наш відчайдушний батальйон.

Вся ніч тоді немов горіла –

Аж небо злякано тряслось.

Вода бурунилась, кипіла,

Накривши хвилями когось.

А ми пливли – на бочках , дверях,

Вели човни, вели плоти,

Щоб зачепитись за той берег,

Чужинцям кару понести.

А там якраз – яри і скали,

А там – болото і луги.

Ми кожний метр з боєм брали,

Де окопались вороги.

Та наведем ось переправу,

Як вже наводили не раз,

І загримить:

           – Дайош Бреслау! –

Тоді вже й чорт не спинить нас.

Аж вирував і пінивсь Одер,

Ревів з гарматним гулом в тон,

Як через нього перебродив

Наш відчайдушний батальйон.

 

Яків Івашкевич



Обновлен 29 июл 2015. Создан 17 июн 2015