мистецькі вечорниці

 

О, моя малесенька пустунко!




О, моя малесенька пустунко!

Знову ти чомусь розбила ніс.

Йди до мене, покажи свої малюнки,

Поясни, чому ходила в ліс.

 

В твоїх жилах кров тече предвічна,

Твої очі – відблиски князів.

Бачу в тобі норов Роксолани

Й поетичність роду Чураїв.

 

Ось ти гримаєш на мене пальцем,

Ось ногами тупаєш до сліз,

Через мить – сидиш під покривальцем

Й бісики пускаєш всім навскіс.

 

Знай, моє маленьке Боже диво,

Я тебе ніколи не зречусь,

Завжди буду на твоєму боці,

Якщо треба – з того світу повернусь.

 

Тетяна Івашкевич



Создан 18 июн 2015