мистецькі вечорниці

 

Люблю тебе, навік одну, кохана




Люблю тебе, навік одну, кохана,

В годину смутку, в радіснім танку.

Люблю таку, що вимріяв іздавна

Й зустрівся на життєвому містку.

Ти – найкрасивіша зірка в небі,

Ти – щонайкраща квітка у саду.

І лебедем прилинувши до тебе,

Забув усі нещастя і біду.

А щедрі руки – їм нема спокою,

Усмішка мила – їй ціни нема.

І я люблю тебе, люблю такою

Клітинками і нервами всіма.

Буває, спохмурнієш на хвилинку,

Стривожуся тоді: чого це враз?

Заради тебе я й за хмари злину,

Щоб не було у нас незгод, образ.

Живу для тебе, як і ти для мене –

Не знаючи ніколи каяття:

Он дзвоник бігає, дитя зелене,

Від нього нам світлішає душа.

 

Яків Івашкевич



Обновлен 29 июл 2015. Создан 18 июн 2015