мистецькі вечорниці

 

Ти поїхала, швидко поїхала




Ти поїхала, швидко поїхала,

Зник автобус в ранковій імлі…

Закрутилась, завихрилась віхола,

А у серці – болючі жалі.

Знову довго тебе я чекатиму,

Виглядатиму із далини

І нічого про тебе не знатиму,

Тільки будуть тривожити сни.

О, ті сни!..

Ніч бездонна за хатою,

Тарабанять у вікна вітри,

Виграють із зимою кудлатою

Та снігами метають згори.

Я стою під вікном і пригадую:

Ти була – і тебе вже нема,

І печуся гіркою досадою,

І гнітить мене думка німа.

Може, йдеш ти оце по Хрещатику,

Може, дивишся в клубі кіно…

Знай: кохав я тебе і кохатиму,

Все одно ти моя, все одно!

Вірю – вернешся в теплу хатину,

Прилетиш на експресі завій,

Або я у твій Київ полину,

Королево моїх надій!

 

Яків Івашкевич



Обновлен 29 июл 2015. Создан 18 июн 2015