мистецькі вечорниці

 

Доні




Любов моя, доню,

Тебе приніс квітень,

На крилах любові приніс,

Тому ти і досі

Залюблена в квіти,

У луки, у поле і ліс.

Бувало ти кажеш:

Ходімо до річки!..

Ну як заперечить тобі?

Тупочуть по стежці

Малі черевички,

Дві стрічки біжать голубі.

І ось засвітилися

Очі-фіалки,

Чарують блакиттю,

Немов небеса,

Ласкаві, сліпучо-оросяні скалки,

Незаймано дивна краса…

Зірнице весняна,

Мій сонячний світку,

Зозуля нехай тобі літ накує.

Рости, зачаровуй,

Замріяна квітко,

Ти – щастя одвічне моє!

А роки летять –

За вітрами в погоню,

Було… прошуміло…нема…

Збагачуйсь життям,

Загартовуйся, доню,

Батьки твої – сива зима.

Та ми не забудем

Той лагідний квітень,

Що сонечко в хату приніс,

Твої незабудки,

Фіалкові квіти,

І річку, і поле, і ліс.

 

Яків Івашкевич



Обновлен 29 июл 2015. Создан 18 июн 2015