мистецькі вечорниці

 

Доброта




Я не провидець, не догматик,

Та вірю в заповідь святу,

Якої вчили батько й мати:

Шануй в людині доброту.

 

Хоч десь хапуга чи загреба

Радіють, як їм повезло,

Багато розуму не треба,

Аби комусь творити зло.

 

Хто йде дорогою крутою,

Відрада тих не залиша,

У того завжди добротою

По вінця сповнена душа.

 

Це взяв я в серце, взяв у мрію,

пройшов дорогу немалу.

Живу, надіюсь і радію

Наперекір невдачам, злу.

 

Не довіряю словоблудам,

Що хвацько так деруть роти.

А от порядним, добрим людям

Не пошкодую доброти.

 

Я звикся з думою простою

У дні відрадні і сумні,

Щоб люди тільки добротою

Могли віддячити мені.

 

Яків Івашкевич



Обновлен 29 июл 2015. Создан 28 июн 2015