мистецькі вечорниці

 

І знов, і знов гримить сесійний зал




І знов, і знов  гримить сесійний зал,

Прийшов кінець зіпертому терпінню:

Зчепились депутати, наче півні,

Немов гірський штурмують перевал…

То той, то той хапає мікрофон,

Товчуться в черзі грізні ліві й праві,

Покликані служить одній і тій же справі ─

Державі сформувать новий закон.

Не так вже й просто… В кожного із них

Свій інтерес, мета, своя платформа,

Аби припнути хоч на рік реформи.

Помилуй, Боже, і оборони…

Хай кожен з них святиню-волю визна,

Позбавившись облуди і незгод:

Одна ж у нас омріяна Вітчизна

І зболений недолею народ.

Прийміть, панове, зрештою, закон

Супроти зла, безладдя, безпорядків

Для України, для її нащадків,

Щоб не попали у новий полон.

…А це замовк наш радіоприймач…

Як не крути ─ а він мовчить, чортяка!

Щоб ми не чули, хто там що балака,

Рішили вимкнуть кнопку передач…

 

Яків Івашкевич



Обновлен 29 июл 2015. Создан 28 июн 2015