мистецькі вечорниці

Убивство для галочки, або Провели захід…




 

 

          Так уже повелося в Катеринопільському районі щовесни влаштовувати жінкам «свято». Минулого року такий захід було заплановано на 8-ме березня. Думаєте, що концерт, роздавання подарунків? Банально! Міська влада вкупі з районною на цей день запланувала відстріл собак. Втім, про це дійство звідкись дізнались місцеві активісти, підключили пресу, телебачення, організації з прав захисту тварин і «свято» не вдалося. Цілий день зривали телефон у провладних кабінетах, усі хотіли потрапити на це «шоу» й зафільмувати його для історії. Проте з’ясувалося, що поміж наших можновладців – стовідсоткові «гуманісти  та законники», які не тільки розуміють, що відстріл собак у населених пунктах суворо заборонений, але й твердо стоять на цій букві закону.

            Пройшли вибори. Почали жити по-новому. І знову весна, і знов катеринопільське керівництво (вже оновлене!) згадало про нещасних жінок, які цілу зиму зі свої жебрацьких доходів підгодовували та лікували безпритульних тварин (а таких жінок, повірте, у нас чимало), і так тому керівництву стало шкода  безталанне жіноцтво, що вирішили йому допомогти. І допомогли! Тим паче, що тут ще й випадок підвернувся.

            В одному із сіл району зафіксували у собаки сказ. Собака покусав господаря. Лікування обійшлося потерпілому у кругленьку суму, адже вакцину від сказу через санкції, введені проти Росії, Україна тепер не закуповує, а ліки від інших виробників карколомно дорогі. Отже, знайшли вихід, щоб порятувати зубожілих жіночок та погасити спалах хвороби, заходилися відстрілювати безпритульних тварин. Спершу в Єрках провели акцію – 30 січня, а потім і в Катеринополі – 14 лютого, на Валентинів день. Слід зауважити, що цього разу «свято» таки вдалося. Уже третю добу сердобольні катеринопільчанки пухнуть від сліз, ковтають пігулки та бажають «щастя й здоров’я» місцевим «благодійникам», які, замість відстрілу хворих тварин, відстріляли виключно відв’язаних домашніх улюбленців та абсолютно здорових «ручних» собак, яких годували та пестили, як то кажуть, усім миром. А як же інакше? За дикими, хворими тваринами потрібно стежити, вишукувати, а ці ось тобі – сидять на вилупі, ще й біжать до мисливців, ласкаючись та виляючи хвостами. Так не стало Рижика, Квітня та багатьох інших містечкових улюбленців.

Трупи цих нещасних звірят уже близько тижня валяються на базарі. Прибирати їх ніхто не збирається. Базарком (станом на 19.02.2016) відповіла, що собаки лежать поза межами її території. А її територія, як з'ясувалося, тільки в межах асфальту.

            Так от катеринопільське керівництво привітало містянок зі святом закоханих. Це, мабуть, символічно у день торжества Любові влаштувати криваве побоїще всупереч законам, моральним нормам на очах у жінок та дітей. Цікаво, кому після такого служить ця влада? А, може, влада тут ні до чого  і керівництво базару само вчинило над собаками самосуд? Питання! Але вже те, що озброєні, без особливого дозволу зверху люди посеред білого дня можуть спокійно бігати й стріляти на базарі, говорить про неабиякий збій у системі. (До речі, це не поодинокий випадок. Стрілянину на базарі чути бодай раз на місяць.) З єрківським селищним головою під час стрільбища зв’язувалась одна із наших активісток і він по телефону підтвердив, що причетний, до цієї ганебної акції, оскільки не знає іншого способу, як зупинити епідемію. Шкода, що високоповажний чиновник, перебуваючи вже не перший термін на займаній посаді, так і не сподобився вивчити законодавство України та переглянути процедуру допустимого поводження у подібних випадках.

            Тепер про санкції. Отже, купувати газ, нафту, бензин і т.д. у Росії ми можемо, а вакцину від сказу, виявляється, –  ні! Ганьба вашим санкціям і вашим діям!

            Дива-дивнії!  І ми ще хочемо в Європу! Та в Європі, щоб узяти звірятко на утримання, треба принести довідку від психіатра, що ти здоровий і не причиниш тваринці шкоди. В Америці в окремих штатах навіть заборонено прив’язувати домашніх собак, бо це є утиском їхніх прав та свобод. Я вже мовчу про Туреччину, де на кожному кроці стоять годівниці та будки для безпритульних тварин, де б вони могли підкріпитися та сховатися від негоди.

            Багато хто заохає, що ми бідні та голодні, що в нас немає грошей. Не погоджуся! У нас велетенський бюрократичний апарат, з якого толку, як з козла молока. Тільки папери з купи на купу перекладають та гроші відмивають, якби їх скоротили, то вистачило б коштів не тільки на благодійність, а, навіть, на ракетобудування. Окрім того, переконана, є люди, які щомісяця готові давати пожертву на «братів наших менших». «Втім, кому до цього є діло, адже в нас і людей ні за що мають, не те, що тварин», – саме таким рефреном звучать відгуки на мій пост в інтернеті про розстріл собак. А тим, хто підтримує такі акції, хочу нагадати, що зараз лютує грип, теж невиліковний, тож дивіться, щоб завтра не почали відстрілювати нас усіх.

             До речі, езотеристи стверджують, що за вбивство кішки з кошенятами, собаки з цуценятами прокляття насильницької смерті падає на сім поколінь у роду. А тепер подумаймо, чому, на відміну від Європи та Америки, ми такі «щасливі». Може ми не те щось робимо?

 

Тетяна Івашкевич, Катеринопіль



Создан 19 фев 2016