мистецькі вечорниці

Анна Бібік із Катеринополя підкорила країну фараонів




              За сірими буднями часто забуваємо про відпочинок. А відпочинок ─ такий же важливий людській душі, як і праця. Добре, якщо це розуміють не тільки працівники, а й роботодавці. ТОВ «Урожай» зробило чудовий подарунок своїм 30 підлеглим, відправивши їх у Шарм-ель-Шейх (Єгипет) на тиждень. З-поміж щасливців було 10 красунь (учасниць конкурсу «Міс «Урожай») і 20 найкращих механізаторів підприємства.

Анні Бібік із Катеринопільщини теж поталанило стати однією з обраних.

               Подорож із зими в літо.

─ Я брала участь у конкурсі «Міс «Урожай», конкурс не виграла, але нам усім запропонували поїхати в Єгипет. Переможниця  поїхала в Париж. Одна дівчина відмовилась від поїздки. Мало їхати 11, а поїхало 10 дівчат. Ця поїздка мене дуже вразила. Краса неймовірна! Піски, рівні дороги, базарчики для туристів. Особливо сподобалось морське занурення. Таке враження ніби дивишся на гори з неба. Там такі скелі з коралів! Така риба різнокольорова! Вода тепла. На вулиці спека. Коли приїхали додому, то ніби повернулись із літа в зиму.

                 Гостинність.

─ Нас приймали дуже добре. Говорили з нами по-російськи. Там майже вся обслуга знає російську мову, а хто не знає, з тим доводилося переходити на англійську. Крім нас ще були туристи з Києва, Чернігова, Білорусі. На дискотеках танцювали під українські та російські пісні. Аніматори заохочували нас грати у волейбол, дартс (кидати дротиком по мішенях), запрошували на йогу, аеробіку, але я більше купалася. Наші співробітники їздили на сафарі ─ каталися в пустелі на квадрациклах, пили бедуїнський чай. Хлопцям сподобалося!

                 З Єгипту в Ізраїль.

─ З екскурсій я обрала поїздку в Ізраїль по святих місцях. Добирались автобусом, тому дорога була досить важкою. Візи в посольстві брати не потрібно було. Правда, на границі ми платили якісь гроші (офіційно!). Досить довго проходили прикордонний контроль. Задавали нам багато питань (Хто ви? Звідки? З якою метою їдете?), якщо в них виникали якісь сумніви, то окремих людей запрошували ще й на додаткову розмову. До речі, там знають про наш Умань (місце паломництва хасидів). Перетинали ми також кордон Палестини. Самим палестинцям в Ізраїль в’їжджати не дозволяють, тільки переходити пішки.

                 На Голгофі помолилася за своїх рідних.

─ Ми були на екскурсіях у Палестині й Ізраїлю. Відвідали місця, де народився Христос, де Його розіп’яли і де Він воскрес. На Голгофі я помолилася за себе і своїх рідних, попросила у Боженьки здоров’я для всіх. Були ми також біля Стіни плачу. До неї не можна повертатися спиною. Треба задки відійти на 15 метрів від Стіни, аж потім можна повернутися. Я свою записку до Бога забула в автобусі, тож просто подякувала й попросила Його на словах. Там було багато молоді. Єврейські старшокласники співали патріотичних пісень, зокрема гімн Ізраїлю. В Йордані, на жаль, я не купалась. Зате купалася в мертвому морі. У ньому дозволяють плавати, і то тільки на спині, щоб не намочити лице, не більше 10 хвилин, потім обов’язково треба помитися під прісною водою, щоб не порепала шкіра. Там лікують багато шкірних захворювань.

                  Традиції.

─ Велику роль в Ізраїлі приділяють вихованню молоді. У цій країні вважають, що майбутнє ─ це діти. Там дуже дорогі дитячі садочки. Великі кошти вкладають у науку. Дітей там пальцем не можна тронути. Якщо вдарив дитину, потрапиш у в’язницю.

                    Кухня

─ У ресторані ми їли в основному українські страви. В Єгипті дуже багато добавляють різних спецій. Для нас це незвично, але їсти можна. Дуже смачний там солодкий стіл: фініки, зелена диня, випічка. В принципі, страв, яких не можна було б повторити вдома, там нема.

 

Тетяна Івашкевич



Создан 31 мар 2016