мистецькі вечорниці

Ліквідація та створення терцентру. Кадрові трагедії




          Нещодавно у Катеринопільському відділі соціального забезпечення відбулися зміни. Територіальний центр надання соціальної допомоги (шляхом ліквідації та створення нового) відділився в окрему юридичну структуру з власною печаткою та правом підпису. Внаслідок цієї пертрубації було звільнено близько 60-ти працівників. У новостворену установу попередні кадри перейшли не всі. Тому виникли нарікання на упередженість нового керівництва та страхи з приводу втрати роботи. Щоб розібратися у проблемі ми поспілкувалися з кількома працівницями терцентру та його новою очільницею.

         Світлана Солошенко, 40 років, Новоселиця (стаж роботи в терцентрі 18 років)

─ Після того, як ліквідували старий і зробили новий терцентр, вийшло так, шо я втратила роботу. В новостворену структуру мене вже не взяли. Я там 7 років поваром пропрацювала, а з 2006-го інспектором по кадрах, всі перевірки пройшла, 4 рази КРУ перевіряло, все було добре, а тепер, бачте, я їм уже не підходжу. Значить, коли не було чим людей годувати, і я в 1998-2000 роках свої продукти возила (молоко, яйця, картоплю), то тоді я їм угодна була, а тепер неугодна. У мене чоловік -- учасник бойових дій у Югославії, дитина вчиться на платному у Вінницькому університеті, чим мені тепер за навчання платити? А гроші немалі ─ 8 тисяч за рік, плюс гуртожиток, переїзди, харчі. Як нам тепер жити? 

─ А яка у вас освіта?

─ Середня спеціальна. І ще я закінчила Харківський фінансово-економічний інститут по спеціальності «секретар-діловод» для роботи офіс-менеджером, а також курси з кадрового діловодства та охорони праці на підприємстві.

         Надія Беспалько, 50 років, Катеринопіль (стаж роботи в терцентрі 10 років)

─ Мене взагалі звільнили 5-го березня, у той час, коли я була на лікарняному. Звільнили у зв’язку з ліквідацією установи. Ми написали заяву в прокуратуру, щоб розібралися у правомірності таких дій. Я живу сама, чоловіка і меншого сина поховала. Другий син недавно повернувся з АТО. Я його ледве дочекалася. У нього своя сім’я, двоє діток. А я проживаю сама. Після того, як ми виступили на акції протесту вчителів, мені запропонували поновитись на роботі, але з випробувальним терміном три місяці. Який випробувальний термін? Ми ж раніше працювали на цих посадах. Претензій у керівництва до нас ніяких не було. Але ми погодилися, бо куди дінешся? Треба працювати.

         Ольга Радченко, 42 роки, Катеринопіль (стаж роботи у терцентрі близько 5років)

─ Я мати-одиначка, маю пенсію по групі, доглядаю дитину-інваліда. Мене звільнили, як і дівчат. Але недавно (після виступу на акції протесту) знов взяли на роботу комірником на 0,5 ставки. Боїмося, що будуть шукати повод для звільнення. Я ше в кондитерському угробила здоров’я, від тяжкої роботи у мене руки терпнуть. Від болю я навіть спати не можу. Хіба можна так з людьми?

          Щоб розібратися в ситуації, запитуємо в Анни Андріївни Жоломко (керівник новоствореного Територіального центру надання соціальних послуг Катеринопільського району, 36 років, стаж роботи в терцентрі 12 років), чому звільнили цих трьох співробітниць.

─ Те, що в Світлани Солошенко є вища освіта, для мене новина. Вища освіта за три місяці не здобувається. А в неї, на мою думку, саме такого зразка диплом. Та й стаж їй у роботі не допоміг. Вона запустила документацію. Наші бухгалтери постійно за нею мусять усе перераховувати (лікарняні, робочі, святкові дні) і виправляти. В окремих трудових книжках вона робила виправлення коректором. Люди тепер не знають, як їх нестимуть у пенсійний фонд. Я їй пропонувала працювати кухарем у Новоселицькому будинку пристарілих. Готувати у неї виходить добре, а от бути інспектором по кадрах ─ не виходить. Якщо попереднього керівника такий її підхід до роботи влаштовував, то в мене інші вимоги. Я хочу, щоб люди виконували свої обов’язки сумлінно.

─ Світлана стверджує, що ви їй пропонували роботу тільки санітарки?

─ Було й таке, але спершу ─ кухарем. Та й живе вона в Новоселиці. Їй би було зручно добиратись на роботу, не потрібно було б їздити в Катеринопіль. Робота за місцем проживання.

─ А як щодо інших жінок -- Радченко та Беспалько?

─  Їх  так, як і інших співробітників, звільнили, а не сократили у зв’язку з ліквідацією установи. Кадри в новостворений терцентр  за один день не набереш. Посада кухаря й комірника при новому терцентрі  були під питанням, оскільки у нас досить обмежений бюджет, а готувати треба десь для 3-8 дітей, тож ми думали прикріпити харчування цих діток до садочка «Сонечко», в якому ми орендуємо частину приміщення для нашого денного відділення для дітей-інвалідів. Юридично це оформити не вдалось. Тож посади збереглися, а Надії Беспалько й Ользі Радченко запропонували ті ж вакансії, на яких вони працювали.

─ Але чому з випробувальним терміном? Чи ви всіх так оформляєте?

─ Ні, не всіх, тільки керівників структурних підрозділів терцентру, новоприбулих і тих, у якості роботи яких я не до кінця впевнена. Якщо вони до цих вимог будуть прислухатися, ми спрацюємося.  

─ А чому співробітники кажуть, що ви взяли на роботу програміста з середньою освітою?

─ Це смішно. У нас нема посади програміста, є лише оператор комп’ютерного набору. Для цієї посади вища освіта не є обов’язковою.

 

Тетяна Івашкевич



Создан 27 апр 2016