мистецькі вечорниці

"Кожна особистісь - це божество"

Володимир Парадний, фотограф



 

        Народився 1979 року. Проживає у Ватутіному. Закінчив Ватутінське ПТУ № 2, Шевченківський коледж УНУС, курси слюсаря газового господарства. Перепробував різні види діяльності, працював зварювальником, слюсарем, пакувальником, будівельником, фотографом,  робив монтаж та знімав відео для місцевого кабельного телебачення, навіть монтував декорації для зйомок серіалу "Острів" на телеканалі ТНТ (зйомки проходили на Сейшелах). Однак жодна з професій не полонила Володимира, він обрав собі шлях вільного художника, тобто фотографа, і не помилився. Його світлини вражають глибиною, неочікуваними ракурсами, художністю й естетикою.

        Кожна людина – це божество

       "Я раніше пробував працювати на звичайній роботі, але постійно мене щось мучило, у голові щось думалось, навіть вірші пробував писати. Але це ще важче, вони заснути не дають, серед ночі будять. Та й взагалі, я така людина, що не вмію підкорятися, прогинатися під начальство, тож мало де довго затримувався на роботі. Я вважаю, що кожна особистість – це божество, в ній є і чорт, і Бог, Добро і Зло, тому вона має бути свободною, а не залежати від начальства. Зараз я займаюся фото під заказ, а також знімаю для душі".

        Нефотогенічних людей немає

       "Найбільше мені подобається займатися макрозйомкою. Дуже люблю такі фото: травинка навпроти сонця, щоб фон був розмитий, маленька букашка, росинка на квітці. При цій техніці бачиш те, чого обично не помічаєш оком. Був період, коли мені надоїло фотографувати, навіть камеру хотів продати, але макрозйомка мене захопила.

        Людей фотографувати цікаво, проте складно. Хтось через 5 хвилин розслабляється і починає довіряти фотографу, а комусь треба приділити більше години. Але з практики знаю: нефотогенічних людей нема. Просто треба допомогти людині відкритися. Коли модель звикає до твоєї присутності, тоді гарні фото виходять без зайвих зусиль.

З тваринами – інакше. Тут головне знайти або вловити момент. У них часто кумедна поведінка. Це цікаво. Але їх не примусиш позувати, тут усе має бути спонтанно, невимушено".

       Скрізь гарно, а вдома найкраще

       "Часто знімаю краєвиди Лисянки, Шполи, Тального, Умані, але найбільше люблю Ватутіне – річку, котлован. Звичайно, тут уже все сотні раз знято і перезнято, але цікаво найти щось нове, особливе".

        Сім’я підтримує

       "Мене всі підтримують у моєму хобі. І жінка, й син. А батько взагалі щоразу вигадує нові й нові ідеї. Вперше я почав фотографувати ще в школі саме його фотоапаратом "Київ", ловив кумедні ситуації: то як хлопці дівчат за косічки смикають, то як хтось мучиться коло дошки".

       Наступного року буде виставка

       Персональних виставок у Володимира не було. Але плани є.

"Спробую за зиму зробити великі фотографії, відібрати найкраще. Тоді буду думати про виставку. Сподіваюся, людям сподобається. Спонсорська підтримка вітається".

 

Тетяна Івашкевич



Создан 04 ноя 2016