мистецькі вечорниці

У Катеринопільському музеї виставили на показ дві оновлені ікони




 

"Це ікона Богоматері та зображення голови святої Варвари. Першою оновилась ікона Богоматері у 2008 році на одній із виставок, що проходила у Катеринопільській районній бібліотеці, ─ розповідає співробітник закладу Василь Яковенко. ─ Потім, коли цю ікону повернули в музей, поруч із нею оновилось зображення голови святої Варвари.  Це наші раритети. Спочатку на обох іконах зображення було дуже темне і нечітке. Після оновлення воно прояснилось. На іконі Варвари проступив підпис, до оновлення, ми не могли навіть визначити, чия це голова".

 

"Було в нас таке чудо на одній із виставок. Я особисто не бачила, колеги додивились, що проясніла ікона Богоматері, ─ доповнює розповідь Василя Максимовича Любов Приємська, директор бібліотеки. ─ З цього приводу висловлювались різні думки: одні казали, що вона проясніла, інші ─ що такою й була, треті ─ приходили біля неї молились. Потім ми повернули її в музей, де і взяли. Більше нічого не знаю".

 

"Я цих ікон не бачив, ─  каже отець Іван Юрків (настоятель Української православної церкви Київського патріархату, Катеринопіль). ─ Про явище оновлення знаю. Таке часом трапляється, особливо в храмах, де люди і священик ревно моляться. Такі ікони вважаються намоленими, вони віддають людям Боже благословення. А тут важко сказати: можливо це Чудо Боже, а можливо спокуса від лукавого. Адже ікона оновилась не від молитов, і не в церкві. Я не можу судити, треба вивчати це питання, спілкуватися з очевидцями. Лукавий часто спокушає людей чудесами, щоб відвернути від віри, від церкви. Кажуть: "Біжи приклонись до якоїсь ікони чи навіть дерева, і ти зцілишся, або вирішаться якісь насущні проблеми, а в церкву ходити не треба". І багато хто так і робить. Хоча не це головне для християнина. Чудеса – це добре, через них люди отримують благодать Божу, зцілення від хвороб,  їх, без сумніву, треба шанувати, але Господь казав: "Не шукайте знамень небесних". Для людини основне – вірити в Бога, молитися, дотримуватися заповідей, сповідатися, каятися, причащатися. Окрім того, мені колись розповідали, що є такі художники, які наносять фарбу кількома шарами. При відповідному освітленні один шар вигоряє, а другий проявляється. Може й таке бути. Кожен випадок треба вивчати окремо. Боюсь, щоб не вийшло, як із тим єрківським деревом: усі їздили, молились, багато хто там щось бачив, а тепер воно стоїть забуте…"

 

Користуючись моментом, запитуємо святого отця, про інше чудо: червоні плями, що інколи залишаються на піску від згоряння свічок.

 

"У мене в одній із церков, де ще немає підсвічників, а просто стоїть таця з піском, теж таке часто буває, ─ пояснює священик. ─ Одні свічки залишають червоні плями, інші – ні. Думаю, це якась реакція, викликана взаємодією вогню, піску та воску. Можливо причиною є особлива структура піску або воску, домішок якихось елементів, мінералів".

 



Создан 18 фев 2017